1)Леліяла,пестила до лиця свого сина,
Останні копійчини пішли за навчання.
Хай виросте учений теж її дитина,
Полегшить йому жити лиш праця і знання.
2)Утомлена не спала не раз і до світанку
Мережила для сина сорочку-вишиванку,
Він вивчив став багатим,у Львові жив розкішно,
А потім гратів штати бо тут було вже тісно.
Приспів:колишня надіє,Іванку,Іванку,
вдягни хоч на свято оту вишиванку,
можливо згадаєш тоді Україну.
І матір стареньку,яку ти покинув,
самотню покинув.
Іванку,Іванку вдягни вишиванку.
3)Спочатку писав зрідка про справи,про машини,
Тепер вже і не пише часу нема.Діла.
Вона ж зібрала знову убогі копійчини
І за здоров"я сина молобень найняла.
4)Сини,сини-соколи таких тепер чимало
Яких на Україні уже затісно стало,
Все найдороще рідне по світу розгубили,
Забули і про матір і про батьків могили.
Приспів.2р
1) лелеяли, ласкала к лицу своего сына,
Последние копейки пошли за обучение.
Пусть вырастет ученый тоже ее ребенок,
Облегчит ему жить лишь труд и знания.
2) Уставшая не спала не раз и до рассвета
Узором для сына рубашку-вышиванку,
Он изучил стал богатым, во Львове жил роскошно,
А потом решетки штаты потому что здесь было уже тесно.
Припев: бывшая надежда, Ваня, Ваня,
одень хоть на праздник эту вышиванку,
возможно вспомнишь тогда Украина.
И мать старушку, которую ты покинул,
одинокую покинул.
Ваня, Ванюша одень вышиванку.
3) Сначала писал изредка о делах, о машинах,
Теперь уже и не пишет времени нема.Дила.
Она собрала снова убогие копейки
И за здоровье "я сына молобень наняла.
4) Сыновья, сыновья-соколы таких теперь немало
Которых на Украине уже тесно стало,
Все найдороще родной по миру потеряли,
Забыли и о матери и о родителях могилы.
Приспив.2р
