Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Краще за свого милого
Богу помолися!(2)
Зійшов місяць над водою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
«Ой рад би я, стара мати,
Ще й раніш вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.»
Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький —
Назад сподівайтесь!
Мир встали казаки
В поход с полуночи ,
заплакала Марусенька
Свои ясные глаза.
Не плачь , не плачь, Марусенько ,
Не плачь, не горюй ,
Лучше своего милого
Богу помолись ! (2)
Взошла луна над водой ,
А солнца нет.
Мать сына в дорожку
Слезно провожает .
« Ой советов бы я , старая мать,
Еще раньше вернуться ,
Но что-то конь мой вороненький
В воротах споткнулся . »
Ой не плачьте; она не журитесь ,
В тоску НЕ увлекайтесь :
Заиграл конь мой вороненький -
Назад надейтесь !
