Текст песни Крапка - Характерник

Оселедець вийшов з моди,кобзарів ти не зустрінеш.
Де колись гуляла шабля – лиш полин і зрідка вишні.
Пороги Дніпра під водами і мало хто знає Батурин,
Та кожен зна, що волю не втримають жодні мури.
Та були тоді ще люди, знали їх земля і небо,
Їх імен і родоводу невідомо достеменно.
Загартовані, мов сталь, мудрі, мов, гора Говерла,.
Характерницькі знання до сихпір з землі не стерли.
Їх не брали кулі,стріли. Їм плювать на спеку, холод.
Їх запас мудрості й сили не зруйнує паля й молот.
Їх знання потужні й сильні. В їх секреті їхня воля.
Чуєш, це йде харакутерник – тіка ворог долинОю.

Пам*ятаєш, брате, вони колись були?
Вільними ходили, вільними вмирали. Жили
Не випадково.
Знали таємне слово.

Вони не боялися ні грому, ні обстрілу.
Не брали їх стріли, і ворожі постріли.
Характерні таємниці – це далеко не дрібниця,
Шаблі гостро наточили, зібрали силу у правицю.
Не відчували вони болю,
Не здавалися без бою,
Наче вовки рани гоять,
Ворогів зброя напоє.
Минуло багато часу,
Але пам*ять ще не згасла,
Їм не треба гроші й гасла,
Не знали вони поразок.

Пам*ятаєш, брате, вони колись були?
Вільними ходили, вільними вмирали. Жили
Не випадково.
Знали таємне слово.

Сельдь вышел из моды, кобзарей ты не встретишь.
Где когда-то гуляла сабля - лишь полынь и изредка вишни.
Пороги Днепра под водами и мало кто знает Батурин,
И каждый знает, что волю не удержат никакие стены.
Были тогда еще люди, знали земля и небо,
Их имен и родословной неизвестно точно.
Закаленные, как сталь, мудрые, как, гора Говерла ,.
Характерницкого знания в сихпир с земли не стерли.
Их брали пули, стрелы. Им плевать на жару, холод.
Их запас мудрости и силы не разрушит свая и молот.
Их знания мощные и сильные. В их секрете их воля.
Слышишь, это идет харакутерник - тика враг долины.

Пам * ятаеш, брат, они когда-то были?
Свободными ходили, свободными умирали. жили
Не случайно.
Знали тайное слово.

Они не боялись ни грома, ни обстрела.
Не принимали их стрелы, и вражеские выстрелы.
Характерные тайны - это далеко не мелочь,
Сабли остро наточили, собрали силу в руку.
Не испытывали они боли,
Не сдавались без боя,
Как волки раны лечат,
Врагов оружие напитков.
Прошло много времени,
Но пам * ять еще не угасла,
Им не нужны деньги и лозунги,
Не знали поражений.

Пам * ятаеш, брат, они когда-то были?
Свободными ходили, свободными умирали. жили
Не случайно.
Знали тайное слово.