Я з тих, хто носить вишиванку біля серця не для понту,
З тих, хто зна ім*я героїв від Шевченка аж до Гонти,
Тої нації що били не один вік поспіль,
Ті, що йшли у напад навіть, коли вдома тепла постіль.
Спиною до спини з братами як вовки у зграї,
Ті що боряться постійно - не бронюють місця в раю,
Ті для кого "українець" - не пусте слово і букви,
Ті для кого звуки гімну - це найкращі в світі звуки.
Я Українець - це звучить для мене гордо,
Ті хто проти нас і мене, пошкодують про це згодом.
Всі хейтери готують мотузок у добре мило,
Моя милозвучна звучить гостро та не мило.
Готова диба для тих, хто проти України,
Вишиванка на тілі не для понту, а для діла.
Перчені слова жалять, переростаючи в ессе,
Я - Українець. І цим сказано усе.
I am one of those who is not a heart embroidery for Pontus,
Of those who knows them * i characters from Shevchenko until shingle,
Of that nation that no one was beaten age row,
Those who were to attack even when the house warm bed.
Back to back with his brothers as wolves in the pack,
Those who are fighting all the time - do not book a place in paradise,
Those for whom the & quot; Ukrainian & quot; - Not empty words and letters,
Those for whom the sound of the anthem - it sounds best in the world.
I am Ukrainian - it sounds to me proudly,
Those who are against us and me regret it later.
All Hayter prepared pitches in good soap,
My milozvuchen sounds sharp and no soap.
Finished rack for those against Ukraine
Embroidery on the body is not for Pontus, and for businesses.
Words sting pepper, growing in the essay,
I am Ukrainian. And that says everything.
