Криниця мого дитинства, ти дзвониш відерцем рано,
Кринице моїх світанків і перших юначих мрій.
Ти кличеш мене додому, ти пахнеш мені катраном,|
Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій. | (2)
Нехай напувають коней у водах твоїх блакитних,
І дівчина личко біле обмиє в воді твоїй.
Кринице мого дитинства, веселко моя стоцвітна, |
Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій. | (2)
Вертайте до неї знову крізь роки і сиві далі,
Несіть їй свою тривогу і сонце своїх надій.
Несіть їй синівну радість і вічні свої печалі, |
Моя дзвонкова кринице, дивися ж - не обмілій. | (2)
Krynica direct of Childhood, five dzvonish vіdertsem early
Krynica moїh svіtankіv i Perche yunachih Mriy.
Tee klichesh Me Dodoma, ti meni Qatran smell, |
My dzvonkova Krynica, divisya Well - not obmіlіy. | (2)
Nekhay napuvayut horses have water tvoїh Blakytny,
The I dіvchina Licko bіle obmiє in vodі tvoїy.
Krynica direct of Childhood, Veselko my stotsvіtna, |
My dzvonkova Krynica, divisya Well - not obmіlіy. | (2)
Vertan to neї znovu krіz Rocky i sivі Dali,
Nesіt їy his trivogu i sonce svoїh nadіy.
Nesіt їy sinіvnu radіst i vіchnі svoї pechalі, |
My dzvonkova Krynica, divisya Well - not obmіlіy. | (2)
