Мирно дрімає місто суворе,
Хмари похмурі пасмами в’є.
Що тобі сниться, тиха Авроро,
В час, коли місяць над містом встає?
Хвилі холодні мчать у безодню,
Зливою з неба точиться час.
Знову матроси лізуть по сходнях,
Хочуть почути останній наказ.
Небо шматують спалахи страти,
Ядра тягає чорний бушлат.
Щоб як раніше світ покарати,
В вічність наводить він очі гармат.
Пахне повітрям ранок прозорий,
Скоро вже промінь хмару проб’є.
Тихо сумує сонна Аврора
В час, коли сонце над містом встає.
Peacefully strict city sleeps ,
Viet gloomy clouds strands .
What do you dream quiet Aurora
At a time when the moon rises over the city ?
Cold waves rushing into the abyss,
Plums from heaven not stop time.
Again sailors climb on the gangway ,
They want to hear the last words .
The sky flashes tearing executions
Kernels drags black pea jacket .
To punish the world as before ,
In his eyes suggests eternity guns.
Morning air smells transparent,
Coming already cloud beam strikes .
Quiet sad sleepy Aurora
At a time when the sun rises over the city .
