Прокинься! - Я благаю,
Молю тебе: "Вставай!"
Ти очі ніби відкриваєш,
Та подиху в тобі нема.
Ти хочеш відчувати знов
Все те, що буде і було,
Та на обличчі не сховаєш
Те, що сьогодні помираєш!
Помираєш!
Прокинься! - Я благаю,
Вставай! - Молю тебе.
Ти правди не питала,
Сховав її, пробач мене.
В тобі не бачу я тепла,
Холодне серце і душа.
Настав той час,
Де я не в змозі змінити щось,
Смерть на порозі!
Квіти розцвітають, люди залишають, |
Ніхто не згадає всі ночі і дні, |
Квіти розцвітають, люди залишають, |
Ніхто не згадає всі ночі і дні твої...
Проснись! «Я умоляю,
Молясь к тебе: "Вставай!"
Вы глаза, как будто открыть,
И в тебе нет дыхания.
Вы хотите почувствовать снова
Все что будет,
И на лице не скрывать
Что ты умрешь сегодня!
Умирающий!
Проснись! «Я умоляю,
Вставать! «Я родом тебя.
Вы не просили правду,
Спрятал ее, прости меня.
Я не вижу тепло в тебе,
Холодное сердце и душа.
Пришел за это время,
Где я не могу что-то изменить,
Смерть на пороге!
Цветы цветут, люди уходят, |
Никто не удаляет всю ночь и дни, |
Цветы цветут, люди уходят, |
Никто не удаляет всю ночь и дни твоего ...
