Українська народна пісня
Провожала мати сина у солдати,
Молоду невістку - в поле жито жати:
«Іди ти, невістко, в поле жито жати
Та й не повертайся до моєї хати!»
Вона жала-жала, жала-вижинала,
Поки до схід сонця тополиной стала.
Прийшов син до хати: «Здраствуй, рідна мати!
Що ж то за тополя стоїть серед поля?»
«Не питай ти, сину, про тую причину,
Бери в руки топор рубай тополину!»
Первий раз ударив - вона похилилась,
Другий раз ударив - вона попросилась:
«Не рубай, козаче, я ж твоя дружина,
А вверху, у листях, спить твоя дитина.»
Бросив козак топор, обняв тополину,
Обняв тополину, цілував дитину.
«Мати ж, моя мати, що ж ти наробила,
Ти ж мене з сім'йою навік розлучила...»
Ukrainian folk song
The mother accompanied her son to the soldiers,
Young daughter-in-law - to harvest rye in the field:
"Go, daughter-in-law, to the rye field to reap
And don't come back to my house! ”
She stings-stings, stings-stings,
Until the sunrise became a poplar.
The son came to the house: "Hello, dear mother!
What kind of poplar stands in the middle of the field? ”
"Don't ask, son, about that reason,
Take the ax in your hands and chop the poplar! ”
The first time he hit - she leaned over,
The second time he hit - she asked:
"Don't cut, Cossack, I'm your wife,
And upstairs, in the leaves, your child is sleeping. "
The Cossack threw down his ax, embraced the poplar,
He hugged the poplar and kissed the child.
"Mother, my mother, what have you done,
You separated me from my family forever ... "