І знов акація цвіте, і теплий вітер горне віти,
Я пригортаюся до світу, цілую літо золоте.
Душа спочине від тривог, де без провини жде спокута,
Мій краю, щемні мої пута, мій біль і щастя, гріх і Бог.
Приспів:
Додому їду на добре слово, до щирих друзів обов’язково,
Де все так ясно і зрозуміло, де чорне – чорне, а біле – біле.
Додому, додому, додому на добре слово,
Додому, додому, додому, додому...
Над Україною пора, яка ніде така не знана,
А те, що діється із нами, ні слів не просить, ні пера.
Красою зраненому знов це диво буде довго сниться,
Як половіючій пшениці вітрець шепоче про любов.
Приспів (2)
Again acacia blossoms and the warm wind Gorne Vita,
I pryhortayusya the world, kiss the golden summer.
Soul rest of alarms where no fault is waiting for redemption,
My land, my schemni shackles, my pain and happiness, sin and God.
Chorus:
Home food at a good word, sincere friends to be sure,
Where everything is clear and understandable, where black - black and white - white.
Home, home, home for the kind words,
Home, home, home, home ...
Ukraine Over time, that such is not known anywhere else,
And what happens to us, no words are not requested nor pen.
Beauty wounded again, this miracle will long dream
As poloviyuchiy wheat breeze whispers about love.
Chorus (2)
