Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Став ніби чарівний, промінням всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Небо глибоке, засіяне зорями, –
Що то за божа краса!
Зірки миготять он попід тополями,
Так одбиває роса.
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке як жар.
Nich yak mіsyachna , clear , Zorian ,
Seen Hoch GOLKO zbiray ,
Viydi , Cohanim , Prace zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay !
Ukupochtsі sit here pid Kalina ,
I. I pan over sirs !
Look , my ribonko - srіbnoyu Hvilya
Stele polі fog.
Becoming nіbi Charivny , promіnnyam vsipany ,
Zagadavsya Chi , chi sleep?
Gene on strunkіy that visokіy osichinі
Leaves pestlivo tremtit .
Gliboke sky , zasіyane dawns -
Scho then bozha for beauty !
Zіrki migotyat he popіd poplars
So odbivaє dew.
Ty not lyakaysya scho svoї nіzhenki
Vmochish in cold dew.
I f you , vіrnaya , right up hatinonki
Vіdnesu himself on his hands .
Ty not lyakaysya scho zmerznesh , lebedonko ,
Heat - vіtru Ni , Ni hmar ,
I prigornu you to svogo serdenka ,
A yak vono stick fever.
