Сіріли у сумерку півночі шатра,
Застиг, мов у чорному безрусі, ліс,
Лиш ясним промінням іскрилася ватра
І сипала зорям привіт.
Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі,
Заслухані в золото слів, що лились,
Про славу минулу, про мрії гарячі,
Про волю, що прийде колись.
Заслухались кедри ґорґанської ночі,
І гомін ішов по долинах, верхах,
Горіли завзяттям юнацькії очі,
І сила родилась в серцях.
Погасло багаття, горіли ще мрії,
Кінчила свій лет заворожена ніч,
Далеко на сході багріли обрії,
Воскреслій зірниці устріч.
І сила родилась в серцях.
Серели в сумерках севере шатра,
Застыл , как в черном безруси , лес ,
Лишь ясным светом искрилась костер
И сыпала звездам привет .
Над костром фигуры юные , мальчишеские ,
Заслушаны в золото слов, лились ,
О славе прошлой, о мечтах горячие ,
О свободе , что придет когда-то.
Заслушались кедры Горганского ночи ,
И гул шел по долинам , верхах ,
Горели рвением юнацькии глаза ,
И сила родилась в сердцах.
Погас костер , горели еще мечты ,
Кончила свой лет завороженная ночь ,
Далеко на востоке багрилы горизонте ,
Воскресшей зарницы устрич .
И сила родилась в сердцах.
