Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.
Йде в ніде, в невороття,
йде лілейно, як дитя,
і штовхає його у спину
сірий маятник життя, —
щоб не вештав уночі
при Господній при свічі,
щоб по світі не тинявся
із янголом на плечі.
Віє вітер вировий,
виє Ірод моровий,
маятник все дужче бухка,
стогне янгол ледь живий...
Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.
Він іде і йде, хоча
вже й не дихає свіча,
лиш вуста дрижать гарячі:
янголе, не впадь з плеча.
Kraєm svitu , unochі ,
when Gospodnіy at svіchі
htos delirium sobі samotno
іz Yangola on plechі .
Yde in nіde in nevorottya ,
yde lіleyno yak child
i shtovhaє Yogo at the back
sіry pendulum Zhittya -
dwellers do not veshtav unochі
when Gospodnіy at svіchі ,
dwellers on svіtі not tinyavsya
іz Yangola on plechі .
Vіє vіter virovy ,
viє Іrod pestilence ,
pendulum all duzhche buhka ,
Stogney Yangol led zhivy ...
Kraєm svitu , unochі ,
when Gospodnіy at svіchі
htos delirium sobі samotno
іz Yangola on plechі .
Vіn іde i yde , Hoca
vzhe th not dihaє svіcha ,
lish Wust drizhat garyachі :
Yangola without falling s shoulder .
