Йшла дівиця по вулиці
Рип-рип-слід під чобітками.
Рум’яна як полуниця
В хустці коси колосками.
А за нею сніг нищечком собі йде, собі йде.
І стежечку по словечку до розмови кладе.
Йшла дівиця по вулиці
Рип-рип-слід під чобітками.
– Розповідь мені, дівчино, хто ти і як тебе звати.
Де уся твоя родина?
Де твій батько і де мати?
Розповідь мені, дівчино, куди йдеш, куди йдеш.
Да у плетеній торбині шо несеш, шо несеш.
Я за так не одчеплюся.
Так шо мусиш одвічати.
– Як багато будеш знати так на завтра і розтаєш.
Ім’я моє таке чудне. Скажу – не запам’ятаєш!
А уся моя родина то і є я сама.
Бо ні батечка ні неньки вже на світі нема.
А торбина – на хлібину, бо в кишені гривню маю.
– Чи пшениця не вродила, чи мукою не розжилась?
Чи із піччю посварилась, чи на дрова поскупилась?
Чи в усьому винна курка що яєць не дала,–
Шо ти хліба до празника не спекла, не знесла.
Чом ідеш по чужих людях? – одповідь мені на милість.
– І пшениця уродила і мукою запаслася.
Й курка зара так несеться як ше зроду не неслася.
Та не знаю я навіщо в тісті руки місить,
Як за тую паляницю – лиш було б чим платить.
Чоб це я, як гроші маю, та й коло печі б товклася!
A girl was walking down the street
Rip-rip-footprint under the boots.
Blush like strawberries
In a handkerchief braids spikelets.
And behind her the snow is begging, it is going.
And puts a path on the word to the conversation.
A girl was walking down the street
Rip-rip-footprint under the boots.
- Tell me, girl, who you are and what your name is.
Where is your whole family?
Where is your father and where is your mother?
Tell me, girl, where are you going, where are you going.
Yes, in a wicker bag you carry, you carry.
I will not detach for so.
So you have to get used to it.
- How much will you know so tomorrow and melt.
My name is so wonderful. I'll tell you - you don't remember!
And my whole family is myself.
Because neither father nor mother is in the world anymore.
And the bag is for bread, because I have a hryvnia in my pocket.
"Didn't the wheat grow, or did it not flourish?"
Did you quarrel with the stove, or did you skimp on firewood?
Is it all the fault of the chicken that did not give eggs -
That you didn't bake bread for the holiday, didn't demolish it.
Why do you go after strangers? - Answer me at your mercy.
- And the wheat bore fruit and stocked up on flour.
And the chicken is now rushing as if it had never been born.
But I do not know why in the dough hands knead,
As for that palyanitsa - only there would be something to pay.
If only I had the money, and I would be pushing around the stove!
