Човен пливе та хвилі здіймає,
Б’ючи вітрила в задумливу ніч.
Зорі у небі рахує керманич,
Місяць-нубієць у небі горить.
Козак міркує та не сумує,
В люльці веселий духм’яний тютюн.
З неба у море падають зорі,
В серці бентежний радісний струм.
Приспів:
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-у-ю...
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-у-ю...
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-у...
На видноколі – сиві тополі,
Вітер у полі колише ковиль.
Шаблі й набої, кайдани й пістолі
Хай гинуть у морі, мов смуток і біль.
Човен пливе до синього раю,
Врешті лишаючи землю чужу.
Варти ворожі мов вітер минає,
В синьому небі мандрує...
Приспів
Лодка плывет и волны поднимает,
Сигнал паруса в задумчивую ночь.
Звезды в небе считает руководитель,
Месяц-нубиец в небе горит.
Казак рассуждает и не унывает,
В люльке веселый душистый табак.
С неба в море падают звезды,
В сердце волнующий радостный ток.
припев:
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-у-ю ...
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-ду-у-ю ...
Ду-ду-ду-ду-ду-ду-у ...
На горизонте - седые тополя,
Ветер в поле колышет ковыль.
Сабли и патроны, цепи и пистолеты
Пусть погибают в море, как печаль и боль.
Лодка плывет к синему раю,
В конце оставляя землю чужую.
Стражи враждебные как ветер проходит,
В синем небе путешествует ...
припев
