Закувала зозуленька
На стодолі на розі.
Заплакала дівчинонька |
В батька на порозі. | (2)
Іду яром до криниці —
Коромисло гнеться:
"Чом до мене, мій татусю, |
Ніхто не пришлеться?" | (2)
"Богач, доню, не захоче,
А бідний не сміє.
Нехай твоя руса коса |
Листям зеленіє. | (2)
Нехай твоя руса
Квітне, пломеніє,
А дівочеє серденько |
Із туги не мліє. | (2)
Козаченько чорнобривий
Буде тя кохати,
Образами батько й мати |
Буть благословляти. | (2)
закуковала зозуленька
На сарае на углу .
Заплакала дивчинонька |
У отца на пороге . | (2)
Иду оврагом к колодцу -
Коромысло гнется :
"Почему ко мне , мой папочка , |
Никто не пришлеться ? " | (2)
" Богач , дочка, не захочет,
А бедный не смеет .
Пусть твоя русая коса |
Листьями зеленеет . | (2)
Пусть твоя русая
Цветет , горит ,
А дивочее сердце |
С тоски НЕ млеет . | (2)
казак чернобровый
Будет тя любить ,
Образами отец и мать |
Быть благословлять . | (2)
