Ці тремтливі створіння витанцьовуватимуть на моїй шкірі.
Щоразу, як чутиму акордеон, моє серце вертатиме до Монмартру.
Як же складно зі мною було б психіатру,
Ці тремтливі створіння витанцьовуватимуть по всім тілі.
Трохи нот - очі стануть змокрілі.
А повіки - ті украй обважнілі.
По катарсис не треба нам йти до театру.
У "Шекспіра" знайшли б трохи арту.
У готельнім номері - дії.
В серці ж моєму - океан ностальгії.
Ти мене пригорнеш до червоного светру
Таку мовчазну - здавалося б, мертву.
Й підборіддя тобі лоскотатимуть вії.
На постелі моїй засинатимуть мрії.
Й не поплакати зараз тобі у жилетку.
Краще б я на Сейнт Ен лишила монетку,
І пішли б до Булонського лісу дивитись, які там повії.
Та на нашій Сейнт Ен - ані центу.
Лиш чекає свого моменту
У безкінечному відчаї й меланхолії
Заблукалий кусень душі.
Аби розшукати РотОнду й місця Амелі.
Аби знову пройтися по РіволІ.
23.05.2013
(с) Марія Дачковська
Эти дрожащие существа осмелится на моей коже.
Каждый раз, когда аккордеон слышен, мое сердце подводит до Монмартра.
Насколько сложно со мной был психиатром,
Эти дрожащие существа будут умирать на все тело.
Немного заметки - глаза смогут.
И веки являются чрезвычайно захоронением.
Катарсис не нужно ехать в театр.
В Шекспире найдет немного искусства.
В гостиничном номере - акции.
В самом сердце собственного - океан ностальгии.
Ты плача меня в красный свитер
Это молчит - казалось бы, что мертвы.
И подбородок будет щекотать ресницы.
На кровати белье заснут.
И не топлейк теперь вы находитесь в жилете.
Было бы лучше для меня святой монету,
И это пошел бы в Бонза, чтобы посмотреть, какие проститутки там.
Но на нашей Святой Энн - Некс.
ЛИСК ждет вашего момента
В бесконечном отчаянии и меланхолии
Потерянная душа Буш.
Для того, чтобы найти рвот и сиденья амеле.
Для того, чтобы ездить снова прочно.
23.05.2013.
(в) Мария Дючковская
