1.
Втечу до тебе серед ночі,
Подалі від безсоння та сумних думок.
У темряві дивитись в твої очі,
Тонути й не боятись помилок.
2,
Ми будемо лежати на місточку,
А зорі споглядатимуть на нас.
Ван Гог творитиме нову картину,
Відверто-ніжну водночас.
Приспів:
В холодну ніч зігріє теплий подих,
Твоїх думок та почуттів.
Ми зробимо глибокий видих,
Щоб заспокоїти тремтіння наших тіл.
А на годиннику вже 5:00 ранку,
Час повертатись в звичну нам рутину.
Та на весні як пташечка крізь рамку,
Я полечу до тебе навіть в хуртовину.
1
Побег тебя ночью,
Вдали от бессонницы и грустных мыслей.
В темноте, чтобы посмотреть на твои глаза,
Утопить и не бояться ошибок.
2,
Мы будем лежать на мосту,
И звезды созерцают нас.
Ван ГОГ создаст новую картину,
Честно говоря, нежный одновременно.
Припев:
В холодную ночь согревает теплое дыхание,
Ваши мысли и чувства.
Мы сделаем глубокий выдох,
Чтобы успокоить дрожание наших тел.
А на часы уже 5:00 утра,
Время вернуться к обычной рутине.
И весной как цыпленок через рамку,
Я буду лететь к тебе даже в метель.
