Блукають слова манівцями,
У парах кружляють слова.
Із вихору аж до нестями
Поезія вийшла жива.
В душі чародія-поета
Торкнулась чутливо струни,
Рядками лягла у сонеті
І знов повела до весни.
Музико, дай мені крила,
Слово, угору злети,
Пісне, розправим вітрила -
Завжди нам поруч іти.
Музико, дай мені крила,
Слово, угору злети,
Пісне, розправим вітрила -
Завжди нам поруч іти.
Слова задушевні послухав
Мрійливий старий музикант,
У святості ночі розбурхав
Вогненний жагучий талант.
Із нот неспокійно, примхливо
Мелодія дивна плелась,
Весняним струмком дзюркотливо
У море широке лилась.
Непросто знайти собі пару
В такім рохмаїтім житті,
Нещирі слова, різні чвари
Розводять дороги-путі.
З’єднались мелодія й слово -
І пісня з’явилась на світ.
Дай, Боже, життя їй чудове,
Високий безхмарний політ.
Блуждают слова окольными путями,
В парах кружатся слова.
С вихря до умопомрачения
Поэзия вышла жива.
В душе чародея-поэта
Коснулась чутко струны,
Строками легла в сонете
И снова повела к весне.
Музыкант, дай мне крылья,
Слово, вверх взлеты,
Постное, расправьте паруса -
Всегда нам рядом идти.
Музыкант, дай мне крылья,
Слово, вверх взлеты,
Постное, расправьте паруса -
Всегда нам рядом идти.
Слова задушевные послушал
Мечтательный старый музыкант,
В святости ночи взбудоражил
Огненный страстный талант.
Из нот беспокойно, прихотливо
Мелодия странная плелась,
Весенним ручьем журчащий
В море широкое лилась.
Непросто найти себе пару
В таком рохмаитим жизни,
Неискренние слова, различные распри
Разводят дороги-пути.
Соединились мелодия и слово -
И песня появилась на свет.
Дай Бог, жизнь ей замечательное,
Высокий безоблачный полет.
