Для чого мові сотні слів,
Якщо людині завжди мало,
Для чого світ зі ста світів
Й з них кожен тягнеться до слави
Для чого генію перо
Він вже ж і так без того геній,
Для чого світло і тепло,
Якщо вони в нас полонені…
П-ів: Чому на світі настільки багато питань,
А відповідей чомусь так бракує,
Чому ніби маєш достатньо знань,
А серце їх чомусь не чує,
Чому коли тане сніжинка в руці
Тебе тягне на щось романтичне і ніжне,
Й коли вже з"являється світло в душі
Воно в зародку гасне усім непотрібне...
Чому буденний примітив
Останню іскру задуває,
Й на перехресті всіх вітрів
Чому душа вогнем палає,
Чому мальовані теплом
На дзеркалах горлають тіні.
Й для чого склом, цілющим склом
Слова карбують чудодійні
П-ів:
Why language hundreds of words,
If a person is always short,
Why a world of a hundred worlds
And each of them reaches for glory
Why a genius pen
He's already a genius anyway,
Why light and heat,
If they are our captives…
Q: Why in the world are there so many questions
And for some reason there are so few answers,
Why do you seem to have enough knowledge,
And for some reason their heart does not hear,
Why when a snowflake melts in your hand
You are drawn to something romantic and tender,
And when the light appears in the soul
It is extinguished in the embryo, unnecessary for everyone ...
Why everyday primitive
The last spark blows,
And at the crossroads of all winds
Why does the soul burn with fire,
Why painted with heat
There are shadows on the mirrors.
And why glass, healing glass
Words mint miraculous
Half:
