Ми всі кролики
В смердючій клітці,
Ми можем дихати,
Не маєм, що їсти.
В нас вбили бажання
Рухатись далі,
Бо це суперечить
Суспільній моралі...
Ми всі кролики
В смердючій клітці,
Ми все розумієм,
Не можем сказати,
Вони всі великі,
Розумні і гарні,
І ми проживаєм
У їхніх сандальках...
Не хочеш - не дихай,
Боїшся - вмирай,
Бо ти - тільки м'ясо,
Для тебе це рай.
Порубана совість,
Поламаний я,
Тепер тільки ми,
Мовчи і вмирай.
Колись прийде момент -
Ти вийдеш із клітки,
Тебе понесуть,
Щоб тихо прибити.
А потім всім скопом
Тебе будуть їсти,
Бо ти - просто м'ясо
З смердючої клітки.
Я не думаю, що хтось
Хотів бути кращим,
Всі просто хотіли
Бути вверху,
Щоб зверху дивитись,
Як ти будеш жити
З заклеєним ротом,
Хотіти до них.
Бо ти - тільки кролик
З смердючої клітки,
З заклеєним ротом,
Не маєш що їсти.
Ти просто забавка
В дитячих руках,
Мовчи і кивай,
Колись буде рай.
Мы все кролики
В вонючей клетке,
Мы можем дышать,
У нас нет того, что есть.
Мы убили желание
Двигаться дальше,
Потому что это противоречит
Общественная мораль ...
Мы все кролики
В вонючей клетке,
Мы все понимаем,
Не могу сказать,
Они все большие,
Умный и красивый,
И мы живем
В их песчаных камнях ...
Ты не хочешь - не дыши,
Ты боишься - умри,
Для тебя только мясо,
Для тебя это рай.
Нарезанная совесть,
Сломан я,
Теперь только мы,
Молчать и умирать.
Момент наступит -
Вы выходите из клетки,
Вас будут носить,
Чтобы успокоиться.
А потом весь совок
Ты будешь есть,
Для тебя просто мясо
Из вонючей клетки.
Я не думаю кого -то
Хотел быть лучше,
Все просто хотели
Быть вверх,
Посмотреть на вершину,
Как ты будешь жить
С устным ртом,
Хочу им.
Потому что ты просто кролик
Из вонючей клетки,
С устным ртом,
Тебе нечего есть.
Ты просто весело
В детских руках,
Молчать и кивать,
Там будет рай.
