Знову місяць блукає зоряним небом.
Знову чую скрізь сон тихі кроки твої.
Я не знаю тебе, я не знаю про тебе.
І для чого приходиш з далеких тих днів.
Так багато у тебе хотів запитати,
Та напевно як завжди не вистачить слів.
Скільки повзати ще нам, а не літати?
І для чого приходиш з далеких тих днів?
Приспів 1:
Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.
Ніби все у нас є, більше навіть не треба:
Синє небо і жовте колосся ланів.
А насправді ми просто тікаєм від себе.
Ти про це нагадав нам з далеких тих днів.
Приспів 2:
Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.
Стогнали гори, ридали ікони...
Спадали зорі комусь на погони...
Червоне поле, червоне небо...
Такого не треба, більше не треба!
Речитатив:
І на віки віків, повсяк час і нині
Будуть дивитись на нас твої очі сині...
Березові хрести, і земля у руїні,
І останні слова: "Cлава Україні!"
Приспів 3:
Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.
Приспів 4:
Ти мені пробач, я колись народився в своїй країні.
Ти мені пробач, я живу ніби вдома, але як емігрант.
Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині.
Ти мені пробач, незнайомий мій брат.
Once a month wandering stars.
Again I hear a dream quiet your steps.
I do not know you, I do not know about you.
And what come from distant those days.
So many of you have wanted to ask,
And as always probably not enough words.
How are we crawl, not fly?
And what comes with those distant days?
Chorus 1:
You forgive me, I was born sometime in their country.
You forgive me, I live like home, but as an emigrant.
You forgive me for the forgotten songs and tear on viburnum.
You forgive me, my brother unfamiliar.
As if all we have is more even necessary:
Blue sky and yellow ears of corn fields.
But in reality we just run away from you.
You reminded us this far from those days.
Chorus 2:
You forgive me, I was born sometime in their country.
You forgive me, I live like home, but as an emigrant.
You forgive me for the forgotten songs and tear on viburnum.
You forgive me, my brother unfamiliar.
Moaned mountains wept icons ...
Occurred at dawn someone straps ...
Red box, red sky ...
This is not necessary, do not need!
Recitative:
And ever, and now the time povsyak
We will look at your eyes are blue ...
Birch crosses, and the land in ruins,
And the last words: & quot; Clava Ukraine! & Quot;
Chorus 3:
You forgive me, I was born sometime in their country.
You forgive me, I live like home, but as an emigrant.
You forgive me for the forgotten songs and tear on viburnum.
You forgive me, my brother unfamiliar.
Refrain 4:
You forgive me, I was born sometime in their country.
You forgive me, I live like home, but as an emigrant.
You forgive me for the forgotten songs and tear on viburnum.
You forgive me, my brother unfamiliar.
