Текст песни Мертвий Півень - L'viv city. Підземне зоо

Живуть кити під містом. І тритони.
А ще дельфіни. В сумерку глибин,
в западинах, де чорний місяць тоне,
де вибрано породу з порожнин,
вони живуть – міноги і мурени,
сирени, восьминоги. І смиренне
сліпе суцвіття губок та медуз
у вирвах шахт, у ямах наших душ.

Живуть під містом леви, жовті й сонні.
Сховала їх розпечена трава.
Летючі зебри, антилопи й коні
цвітуть на дні пасовищ і саван. (останні 2 рядки – 2)

Живуть також під містом крокодили.
Заплутані в ліан солодкі жили,
тріпочуть тіні мавп або папуг.
І сотні сотень мух, мурах, ропух.

Живуть під містом зебри і буйтури, –
ревуть їх сурми в ніч, мов мерзла мідь.
Сайгаки й сарни, пасерби натури,
пасуться на межі нічних угідь. (останні 2 рядки – 2)

І мамонти, сумирні, мов корови,
і мастодонти. Кам’яні діброви
двигтять від них, тремтять, мов тепла твань,
вони сюди втекли від полювань.

Живуть під містом люди. І прочани,
і міщухи. І крила в рукавах.
Розкручується знову копійчане
порочне коло вицвілих розваг, –
усе так само. Пиво ярмаркове,
скрипки весільні, ліхтарі, підкови,
цілунки, плач, кохання і пітьма...
Під містом. Тільки міста вже нема. (3)

Живут киты под городом. И тритоны.
А еще дельфины. В сумерках глубин,
во впадинах, где черный месяц тонет,
где выбрано породу из полостей,
они живут - миноги и мурены,
сирены, осьминоги. И смиренное
слепое соцветия губок и медуз
в воронках шахт, в ямах наших душ.

Живут под городом львы, желтые и сонные.
Спрятала их раскаленная трава.
Летучие зебры, антилопы и лошади
цветут на дне пастбищ и саванн. (Последние 2 строчки - 2)

Живут также под городом крокодилы.
Запутанные в лиан сладкие жили,
трепещут тени обезьян или попугаев.
И сотни сотен мух, муравьев, жаб.

Живут под городом зебры и буйтуры, -
ревут их трубы в ночь, как мерзла медь.
Сайгаки и серны, пасынок натуры,
пасутся на грани ночных угодий. (Последние 2 строчки - 2)

И мамонты, смирные, как коровы,
и мастодонты. каменные дубравы
дрожит от них, дрожат, как теплая тина,
они сюда сбежали от охот.

Живут под городом люди. И паломники,
и мищухы. И крылья в рукавах.
Раскручивается снова копеечное
порочный круг выцветших развлечений, -
все так же. Пиво ярмарочный,
скрипки свадебные, фонари, подковы,
поцелуи, плач, любовь и тьма ...
Под городом. Только города уже нет. (3)