// Мандрами, мандрами //
сл. і муз. І. Лузан
Подихом крижаним
ніч тьмарить надвечір'я.
Птахом весняним
втрачає сиве пір'я.
Свічку гасить ґазда
пальцем потрісканим.
Воском розбризканим
в смерть мандрує та.
Мандрами, мандрами
аж до, аж до Рами.
Рамаварта дзвонами
б'є, горить іконами.
Мандрами, мандрами
аж до, аж до Рами.
В прохолодні храми
свічка йде до матері.
Свіча стікала воском -
жовтою кровію.
Ґаздо, добродію,
ген, мандруєм далі!
Доля долілиць лежить,
в мандрах буде жить.
Пізньоосіння нежить
з темних хмар дощить.
// Wanderings, wanderings //
sl. and music. I. Luzan
Breath of ice
the night darkens in the evening.
Spring bird
loses gray feathers.
The candle is extinguished by a gazda
cracked finger.
Wax sprayed
travels to death and.
Wanderings, wanderings
up to, up to Rama.
Ramavarta bells
beats, burns icons.
Wanderings, wanderings
up to, up to Rama.
In cool temples
the candle goes to the mother.
The candle flowed with wax -
yellow blood.
Gazd, sir,
gene, let's move on!
The fate of the valleys lies,
will travel in wanderings.
Late autumn runny nose
from dark clouds it rains.
