Текст песни Метаморфоза - Ангел

Розгубила свої сни,
шо мене у світі цим тримали
Ти, зникаєш ти,
з кожним днем життя,
свій сенс втрачає
Розламала всі мости,
що вели до тебе,
я не знала.
Ти, тікаєш ти.
Ну чому тебе я покохала?

Приспів:
Злови мене за руку,
шо у темряві зникає
Ти не чуєш, ти не знаєш,
але я тебе гукаю.
Скіки сил, коли до тебе,
скіки щастя розгубити.
Сходить камінь з неба,
але я, я хочу жити, хочу жити...

Ми зламали це життя,
я і ти, ми різні але знаєш - я зникаю я,
а без мене ти також зникаєш.
Не іди, а залишись,
все пройшло, а час від нас тікає.
Стій, поглянь у вись, бачиш ангел із небег злітає...

Злови мене за руку,
шо у темряві зникає
Ти не чуєш, ти не знаєш,
але я тебе гукаю.
Скіки сил, коли до тебе,
скіки щастя розгубити.
Сходить камінь з неба,
але я, я хочу жити, хочу жити...

Твій біль мене тривожить,
і проходить і зникає,
і ніхто-ніхто не може,
в нім тебе не відшукає.
Він сумує, він блукає,
він згорає в моїм тілі,
і тепер я точно знаю,
що життям немає цілі.
Не знайти мені спокою,
бо у серці мука б'ється.
Відлітає, пропадає,
розіб'ється - розіб'ється.
В моїм тілі твоя чаша,
цю любов шо не згорає,
і вона уже не наша.
Пропадає, помирає,
нас назавжди роз'єднає.
І забуде і забуде,
я це точно - точно знаю,
це майбутнє там і буде,
і ніхто нас не згадає,
не пробачить не заплаче.
Тікі я і він це знає.
Він зимою тихо плаче,
і широким і глибоким.
Все на небі він взлітає,
і ніколи не пробаче.
Він взлітає, він тікає,
наші душі проклинає,
а на крилах своїх,
крила понад морем розгортає.

Злови мене за руку,
шо у темряві зникає
Ти не чуєш, ти не знаєш,
але я тебе гукаю.
Скіки сил, коли до тебе,
скіки щастя розгубити.
Сходить камінь з неба,
але я, я хочу жити, хочу жити...

Заблукала, я собі,
і незнаю, де тебе шукати,
ти зникаєш, ти,
так не можна більше існувати...

Растеряла свои сны,
что меня в мире этим держали
Ты исчезаешь ты,
с каждым днем ​​жизни,
свой смысл теряет
Разломала все мосты,
ведущие к тебе,
я не знала.
Ты бежишь ты.
Ну почему тебя полюбила?

припев:
Поймай меня за руку,
шо в темноте исчезает
Ты не слышишь, ты не знаешь,
но я тебя зову.
Скок сил, когда к тебе,
скок счастье растерять.
Сходит камень с неба,
но я, я хочу жить, хочу жить ...

Мы сломали эту жизнь,
я и ты, мы разные но знаешь - я исчезаю я,
а без меня ты тоже исчезаешь.
НЕ иди, а остались,
все прошло, а время от нас убегает.
Стой, смотри ввысь, видишь ангел с небег взлетает ...

Поймай меня за руку,
шо в темноте исчезает
Ты не слышишь, ты не знаешь,
но я тебя зову.
Скок сил, когда к тебе,
скок счастье растерять.
Сходит камень с неба,
но я, я хочу жить, хочу жить ...

Твою боль меня тревожит,
и проходит и исчезает,
и никто-никто не может,
в нем тебя не найдет.
Он грустит, он бродит,
он сгорает в моем теле,
и теперь я точно знаю,
что жизням нет цели.
Не сыскать мне покоя,
ибо в сердце мука бьется.
Улетает, пропадает,
разобьется - разобьется.
В моем теле твоя чаша,
эту любовь что не сгорает,
и она уже не наша.
Пропадает, умирает,
нас навсегда разъединит.
И забудет и забудет,
я это точно - точно знаю,
это будущее там и будет,
и никто нас не вспомнит,
не простит не заплачет.
Тики я и он это знает.
Он зимой тихо плачет,
и широким и глубоким.
Все на небе он взлетает,
и никогда не простит.
Он взлетает, он убегает,
наши души проклинает
а на крыльях своих,
крылья над морем разворачивает.

Поймай меня за руку,
шо в темноте исчезает
Ты не слышишь, ты не знаешь,
но я тебя зову.
Скок сил, когда к тебе,
скок счастье растерять.
Сходит камень с неба,
но я, я хочу жить, хочу жить ...

Заблудилась, я,
и незнаю, где тебя искать,
ты исчезаешь, ты,
так нельзя больше существовать ...