Не питай, чого в мене заплакані очі,
Чого часто тікаю я в гай
І блукаю я там до півночі,
Не питай, не питай, не питай.
Не питай, чого в’яну і сохну, як квітка,
Бо так щиро кохаю тебе.
Ти покинув мене, сиротину,
На посміх, поговір для людей.
Не питай, бо нічого тобі не скажу я, –
Бачив ти мої сльози і сум,
А нещирі слова та байдужі
Не розвіють тяжких моїх дум.
Do not ask what my tearful eyes,
What I often escapes Grove
And there I wander to the north,
Do not ask, do not ask, do not ask .
Ask not what wither and dry like a flower ,
Because I love you so sincerely .
You left me fatherless,
In derision , cry for the people.
Do not ask for anything you do not tell me -
You saw my tears and sadness,
And disingenuous words and indifferent
No serious dispel my thoughts.
