Текст песни Микола Вороний - Легенда

Дівчину вродливу юнак покохав;

Дорожче від неї у світі не мав.

Ой леле! у світі не мав.

І клявся, божився, що любить її

Над сонце, над місяць, над зорі ясні.

Ой леле! над зорі ясні.

“Тебе я кохаю. За тебе умру...

Віддам за кохання і неньку стару!”

Ой леле! і неньку стару!

Та мила його не боялась гріха:

Була, як гадюка, зрадлива, лиха.

Ой леле! зрадлива, лиха.

Всміхнулась лукаво і каже йому:

“Не вірю, козаче, коханню твому...”

Ой леле! коханню твому...

“Як справді кохаєш, як вірний єси,

Мені серце неньки живе принеси”.

Ой леле! живе принеси!

Юнак мов стерявся: не їв і не спав,

Три дні і три ночі він десь пропадав.

Ой леле! він десь пропадав...

І стався опівночі лютий злочин:

Мов кат, витяв серце у матері син...

Ой леле! у матері син!

І знову до милої, з серцем в руках,

Побіг, і скажений гонив його жах.

Ой леле! гонив його жах!

Ось-ось добігає, не чуючи ніг...

Та раптом спіткнувся і впав на поріг.

Ой леле! і впав на поріг...

І серденько неньчине кров’ю стекло,

І ніжно від жалю воно прорекло...

Ой леле! воно прорекло!

Востаннє озвалось до сина в ту мить:

“Мій любий, ти впав...

Чи тебе не болить?!”

Девушка в красивом молодого человека любила;

Это было не дороже, чем это.

О, Ли! В мире не было.

И ругался, волновался, что любит ее

Над солнцем, над Луной, над звездами ясно.

О, Ли! над звездами ясно.

"Ты любишь себя. Для тебя умру ...

Зондирование любви и моли старого! »

О, Ли! И земля старая!

И он не боялся греха:

Был похож на Гадюк, предательский, бедствие.

О, Ли! коварное, бедствие.

Курил Лукаво и говорит ему:

«Я не верю, казачьем, твою любовь ...»

О, Ли! Твоя любовь ...

«Как по-настоящему любить, как верные ES,

Мне сердце няня в прямом эфире ".

О, Ли! Живет принес!

Молодой человек снялся: не ел и спал,

Три дня и три ночи он где-то пропустил.

О, Ли! Он где-то пропустил ...

И произошло в полночь февральского преступления:

Языки Кэт, потянул сердце в сын матери ...

О, Ли! В материнском сыне!

И снова мило, с сердцем в руках,

Побежал, а сумасшедший гонут его ужас.

О, Ли! приготовил его ужас!

Вот собираюсь делать, не услышав ваши ноги ...

И вдруг наткнулся и упал до порога.

О, Ли! и упал до порога ...

И сердца в крови с кровью стекло,

И мягко от сожаления это пустота ...

О, Ли! Это голос!

Последняя месть для сына в этот момент:

«Мои любимые, ты упал ...

Ты не болел?!