Яка ж гірка, о Господи, ця чаша,
Цей старосвітський повітовий смак -
Ці мрійники без крил, якими так
Поезія прославилася наша.
От Петька Стах, містечковий сіряк,
От Вороний, сентиментальний кваша.
О ні, Пегасові потрібна інша паша,
А то - не вивезе, загрузне неборак.
Прекрасна пластика і контур строгий,
Добірний стиль, залізна колія -
Оце твоя, Україно, дорога:
Леконт де Ліль, Хозе Ередіа,
Парнаських зір незахідне сузір'я,
Зведуть тебе на справжньє верхогір'я
Какая же горькая , Господи , эта чаша,
Этот старинный уездный вкус -
Эти мечтатели без крыльев , которыми так
Поэзия прославилась наша .
Вот Петька Стах , местечковый зипун ,
Вот Вороной , сентиментальный размазня .
Нет, Пегас нужна другая паша ,
А то - не в вывезет , погрязнет бедняга .
Прекрасная пластика и контур строгий ,
Отборный стиль , железная колея -
Это твоя Украина , дорога:
Леконт де Лиль , Хозе Эредиа ,
Парнасских зрение незападное созвездия ,
Сведут тебя на подлинно вершины
