Коли йдеш в інші двері.
А все що тримало.
Блукати серцем лишилось.
Тримайся чим більше, було.
Тим мало, сил буде десь щоб подітись.
З цієї кімнати серце живе у людини.
Де мрії затерті аж до шаблону.
В помилках народжені, всі геніальні картини.
І все що позаду, завжди рубікони.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
Мрії знов не ті, я ж не так хотів.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
І на цій і на тій стороні.
І хтось дивиться в очі і тримає за руку.
Причаїлись скелети у шафі.
Коли йдеш в інші двері.
Про минуле ні звуку.
Опустисло, як текст епітафій.
З цієї кімнати, де серце живе у людини.
Де мрії затерті аж до шаблону.
В помилках народжені всі геніальні картини.
І все що позаду завжди рубікони.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
Мрії знов не ті, я ж не так хотів.
Крапля за краплею, в підлогу капаю.
І на цій і на тій стороні.
І на цій і на тій стороні.
І на цій і на тій стороні.
Когда идешь в другую дверь.
А все что держало.
Блуждать сердцем осталось.
Держись чем больше было.
Тем мало, сил будет где-то чтобы деться.
Из этой комнаты сердце живет у человека.
Где мечты затертые до шаблона.
В ошибках рождены, все гениальные картины.
И все заднее всегда рубиконы.
Капля за каплей, в пол капаю.
Мечты вновь не те, я не так хотел.
Капля за каплей, в пол капаю.
На этой и на той стороне.
И кто-то смотрит в глаза и держит за руку.
Притаились скелеты в шкафу.
Когда идешь в другую дверь.
О прошлом ни звука.
Опустисло, как текст эпитафий.
Из этой комнаты, где сердце живет в человека.
Где мечты затертые до шаблона.
В ошибках рожденные все гениальные картины.
И все что позади всегда рубиконы.
Капля за каплей, в пол капаю.
Мечты вновь не те, я не так хотел.
Капля за каплей, в пол капаю.
На этой и на той стороне.
На этой и на той стороне.
На этой и на той стороне.
