Пускаю кільцями, малюю дим, рудим здається літо,
У повні місяць ще один, дощі віщує вітер,
Плаче і протіка мов паперове небо,
У грудах бруду мотлоха і моє альтер его,
Спричинить рух у дзеркалах коли стою на місці
Чи варто відчувати страх і вберігати відстань
Дивись навіть серед грози знімають капюшони
Бо вір що в рукавах тузи а не тупо шаблони
Зима забудь мене, знайдуть сезонні зливи
Воду стихію п'ю з неї черпаю сили
І стомлений під сонцем іноді не впізнаю
Вираз лиця - це ніби граю без кінця
Дії в особах, дію з персонами
Знаєш не шкода, залишити ночі безсонними
На грані де реалії, палять здоровий глузд
Та обіцяю з літніми дощами повернусь
2х
І час був тільки іспит, кат що готував нам плахо
Але ми повертаємось тепер разом із Птахом
Тепер ми і надалі в'язні числових тенет
На пару із неординарними, з інших планет
I let go of the rings, I draw the smoke, the summer seems red,
In the full moon another, rain foretells the wind,
Crying and flowing like a paper sky,
In the piles of dirt junk and my alter ego,
Will cause movement in the mirrors when standing still
Is it worth feeling fear and keeping your distance
Look, even in the middle of a thunderstorm, hoods are removed
Because believe that in the sleeves are aces and not stupid patterns
Winter forget me, they will find seasonal showers
I drink the element of water and draw strength from it
And tired under the sun sometimes I do not recognize
Facial expression is like playing endlessly
Actions in persons, action with persons
You know it's not a pity to leave the nights sleepless
On the verge of reality, common sense is burning
And I promise to come back with summer rains
2x
And time was only an exam, the executioner who prepared us timidly
But we are back now with the Bird
Now we are still prisoners of numerical webs
Paired with the extraordinary, from other planets
