Ой, літа ви погідні, люба школо, наш клас,
Руки вчителя рідні, пригортали ви нас.
Пригортали, тулили до грудей голуб'ят, |
Був ти, вчителю милий, рідним батьком хлоп'ят. | (2)
Вів ти в сонячні ранки нас в незвідану путь,
Де рожеві світанки в мріях щастя цвітуть.
І знялися на крила ми в сімнадцяти літ – |
Твоя воля і сила підняла нас в політ. | (2)
Нас чекають дороги у життя далині,
Нас чекають тривоги, а не тільки пісні.
Всі дороги пройдемо, переможемо зло |
І в серцях збережемо твого серця тепло. | (2)
Ой, літа ви погідні, люба школо, наш клас,
Де ти, вчителю рідний, чи ти згадуєш нас?
Щебет рідної школи, наче спів солов'їв, |
Не забудуть ніколи голуб'ята твої. | (2
Ой, летом вы погожие, дорогая школа, наш класс,
Руки учителя родные, прижимали вы нас.
Прижимали, лепили к груди голубков, |
Был ты, учитель милый, родным отцом ребят. | (2)
Вел ты в солнечные утра нас в неизведанную путь,
Где розовые рассветы в мечтах счастье цветут.
И поднялось на крылья мы в семнадцати лет - |
Твоя воля и сила подняла нас в полет. | (2)
Нас ждут дороги в жизни дали,
Нас ждут тревоги, а не только песни.
Все дороги пройдем, победим зло |
И в сердцах сохраним твоего сердца тепло. | (2)
Ой, летом вы погожие, дорогая школа, наш класс,
Где ты, учитель родной, ты вспоминаешь нас?
Щебет родной школы, как пение соловьев, |
Не забудут никогда голубчики твои. | (2
