Текст песни Морок - Серед Вогких Гілок

У вздовж вогких гілок
Промайнув білий світ
І залишив мене
На одинці...

Крізь дерева і сни
Плине день, плине ніч
І сховалися
Промені сонця.

Почорнів бурий ліс
Вкривсь туманом нічним
І містичним спокоєм
Поважним.

По за межами граней
Тих, що всесвітом кличуть
Де безкраю течуть
Ріки часу.

Смутку повні й пітьми
Старі ходять вітри
Сивим лісом
Гуляють.

Темний зоряний шлях
Наздогнав небосхил
Зразу ж згинув
У місяця сяйві.

Вдоль огней ветвей
Проект белого мира
И оставил меня
В одиночку...

Через деревья и мечты
Плавающий день, венчатая ночь
И скрыть
Лучи солнца.

Тапочки коричневый лес
Покрыты туманом ночью
И мистическое спокойствие
Отказ

На улице
Те, кто называет вселенную
Где легко течет
Реки времени.

Горе полна и темная
Старые едут ветры
Серый лес
Ходить.

Темный звездный путь
Случилось небесами
Сразу сложить
На луне свечения.