-Аеліта-
(текст Т.Приймак, муз С.Присяжний )
Спало за хмарами Вранішнє марево,
Сяяло-сяяло, зчезло…
Зсипалось, начебто Цвітом небаченим,
З неба пробачення несло.
Сонячне марево Місяця чарами
Вбік проганяло даремно.
Місяць образився, Срібними стразами
Падали сльози на землю.
Бавиться-грається небо нічне,
Тиск піднімає, тримає мене.
Це Аеліти віддалений диск,
Це Аеліти оманливий блиск.
Така як я.
Така як є.
Відверта і відкрита.
Ти не моя.
Ти нічия.
Далека Аеліта.
Поміж орбітами Снів оксамитових
Душі невидимі й вільні.
Плямою світла Мовчить Аеліта,
П’є своє приторне зілля.
Зорі гойдаються, В ніч розпускаються
І замерзають під ранок.
В правому боці Небесні емоції,
Зліва – холодний світанок…
-Поэлит-
(Текст Т. Примак, Муза С. Прийяжни)
Спит за облаками во сне утренней мечты,
Это было сияло, это было нахмурено ...
Вылил так, как будто расцветал беспрецедентным
С неба было перенесено прощение.
Солнечная солнечная кобыла луны
Боковое было напрасным.
Луна обиделась, серебряные стразы
Слезы упали на землю.
Играть в Sky Night,
Давление поднимает, держит меня.
Это элиты отдаленного диска,
Это элит -блеск.
Это как я.
Как это есть.
Откровенно и открыт.
Ты не мой.
Ты ничья.
Far Aelita.
Между орбитами бархатных снов
Души невидимы и свободны.
Пятно света молчаливое Аэлита,
Пьет его зелье разрыва.
Рассвет качается, в ночном цвете
И заморозить утром.
В правой стороне небесных эмоций,
Слева - холодный рассвет ...
