Він підіймається у синю верху даль
Він думає, що там його не дістане
Сірість буднів та щоденний жаль
Жаль за тим, чого він не має
Цей обман такий солодкий наче кольоровий сон
Ця зануреність в себе така цікава
І він не помічає, що потрапив в полон
Що звідти не вийти, що на ньому кайдани
Він дурить себе кожний день, кожен час
Розповідає казки про іншу реальність
Ввівши розчин у вену забуває себе
Але хто ж йому нагадає?
Приспів:
Що він труп, живий труп
Що він труп...
Він викидає своє життя на смітник
Він немає ні вчора, ні сьогодні, ні завтра
Двадцятирічний старець закінчив життя
Та краще нам цього не помічати
Він дурить себе кожний день, кожен час
Розповідає казки про іншу реальність
Ввівши розчин у вену забуває себе
Але хто ж йому нагадає?
Приспів:
Що він труп, живий труп
Що він вмер, що він зник
Що він труп, живий труп...
Він немає ні вчора, ні сьогодні, ні завтра...
Он поднимается в синюю верха даль
Он думает, что там его не получит
Серость будней и ежедневный сожалению
Сожаление о том, чего он не
Этот обман такой сладкий как цветной сон
Эта включенность в себя такая интересная
И он не замечает, что попал в плен
Что оттуда не выйти, что на нем кандалы
Он обманывает себя каждый день, каждый час
Рассказывает сказки о другую реальность
Введя раствор в вену забывает себя
Но кто же ему напомнит?
припев:
Что он труп, живой труп
Что он труп ...
Он выбрасывает свою жизнь на помойку
У него нет ни вчера, ни сегодня, ни завтра
Двадцатилетний старец закончил жизнь
И лучше нам этого не замечать
Он обманывает себя каждый день, каждый час
Рассказывает сказки о другую реальность
Введя раствор в вену забывает себя
Но кто же ему напомнит?
припев:
Что он труп, живой труп
Что он умер, что он исчез
Что он труп, живой труп ...
У него нет ни вчера, ни сегодня, ни завтра ...
