Щоб голос луною лоскотав небо, зорі.
Але ти, на жаль, цього вже не бажаєш
І я божеволію в тихому морі.
Хотіла би мрії тобі присвятити,
Щоб крила твої мене несли палкую.
Хотіла, та цього не маю робити.
Одна я на світі співаю, сумую...
Мовчати, кохати, так важко, так тяжко
Могла б я літати, та зв’язана пташка.
Та зв’язана пташка лиш дивиться в небо
Мовчати, кохати так болісно тебе.
Могла б устелити пелюстками поле,
Щоб вітер підняв над тобою їх море.
Могла б та в очах моїх крапельки солі
Від того, що твоє кохання не моє.
Ти міг називати мене моя мила,
Моя найчарівніша зіронька, люба.
Могли би та зв’язані пташині крила.
Не мене цілують твої ніжні губи.
Мовчати, кохати, так важко, так тяжко
Могла б я літати, та зв’язана пташка.
Та зв’язана пташка лиш дивиться в небо
Мовчати, кохати так болісно тебе.
To the voice of the moon tickle the sky, dawn.
But, unfortunately, you don't want that anymore
And I go crazy in the calm sea.
I would like to dedicate my dreams to you,
That your wings bear me with a stick.
I wanted to, but I don't have to.
One in the world I sing, miss ...
To be silent, to love, so hard, so hard
I could fly, and the bird connected.
That connected bird just looks up into the sky
To be silent, to love you so painfully.
Could plant a field with petals
So that the wind may lift their sea over you.
It could in the eyes of my droplets of salt
From the fact that your love is not mine.
You could call me my sweetheart,
My most adorable star, sweetheart.
Could also be linked bird wings.
I'm not kissed by your delicate lips.
To be silent, to love, so hard, so hard
I could fly, and the bird connected.
That connected bird just looks up into the sky
To be silent, to love you so painfully.
