Понад нашим яром
Пшениченька ланом,
Горою овес!
Чом не до любові,
Чом не до розмови,
Козаче, живеш.
По вулицях ходиш,
Доріженьку топчеш,
Голос подаєш.
Обсади ж ти, мила,
Голубонька сива,
Вишеньками двір.
Уже я садила,
Уже поливала,
Не приймаються!
Уже я любила,
Уже розлюбила,
Не влюбляється!
Hope our rabid
Pshenichenka Lan ,
Mountain oats !
Chom not to lyubovі ,
Chom not to Rozmova ,
Kozache , live .
By vulicya hodish ,
Dorіzhenku trample ,
Podaєsh voice .
Well Obsadi tee , sweet,
Golubonka Siwa
Vishenkami dvir .
I already sadila ,
Already watered ,
Not priymayutsya !
I already loved
Already rozlyubila ,
Not vlyublyaєtsya !
