сніг вже не на волоссі, ні,
він по коліна, по плечі,
боком птаство летить незряче,
вимовляю слова недоречні,
замовляю собі канапки й заливаю тобі каву,
так, раніше нам було добре,
і тепер, але вже нецікаво.
вибач, я недостатньо жіночна,
і немає в мені стержня,
що незламним би був мов криця.
твої руки такі обережні.
вибач, також за те, що не знаю
як тебе лікувати, прошу,
вибачай, що занадто довірлива,
надто хороша.
сніг по плечі, за плечі ніжність
обсікає мороз, я падаю.
і лежу на підлозі поруч,
і майже не згадую.
Снег больше не на волосах, нет,
Он на коленях, на плече,
бок о бок летать слепые,
Я произношу слова неуместны,
Я заказываю себе диван и наливаю тебе кофе,
Да, раньше мы были в порядке,
И теперь, но это не интересно.
Извините, я недостаточно женственно,
И во мне нет удочки,
Это было бы неукротимо, как крик.
Ваши руки такие осторожные.
Извините, также за то, что не знал
Как относиться к тебе, пожалуйста,
Извините, что это слишком доверяет,
Слишком хорошо.
Снег на плечах, за нежностью плеч
Мороз льется, я падаю.
и лежать на полу рядом,
И я почти не упоминаю.
