Заснули мальви біля хати,
Їх місяць вийшов колихати,
І тільки мати не засне, мати не засне,
Жде вона мене
І тільки мати не засне, мати не засне,
Жде вона мене
О мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла і кров’ю зацвіла.
Не плач же, мамо, ти ж бо не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
Засни, засни, засни.
У матері є любі діти,
А у моєї – тільки квіти,
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули же давно
Як зійде сонце – вийди за поріг,
І люди вклоняться тобі до ніг.
Пройдися полем - мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя, як пісня, що не відзвенить,
Я в мальві знов для тебе буду жить,
Якщо ж я ласку не встигла принести
Прости, прости, прости, прости
Основана Мальва возле хижины,
Их месяц вышел налетел,
И только не упал, не упал,
Джи она меня
И только не упал, не упал,
Джи она меня
О, мама родная, ты не железная дорога,
Я никогда не приду в нашем доме.
Из моего сердца Мальва пророс и расцвел кровь.
Не плачь, мама, ты не одинок,
Многие Мальв огорчали войну.
Они шепчали для вас осенью:
Падает, шарики, падает.
Мать имеет любовь дети,
И в моих - только цветы,
Одинокие цветы под окном,
Цветы под окном
Найден много времени
Как выходит солнце - выходит из порога,
И люди поклоняются тебе к ногам.
Разозлил поле - мальв букет лук
Коснуться ваших рук.
Жизнь как песня, которая не заберет,
Я снова в Мальва, потому что ты будешь жить,
Если у меня не было времени, чтобы принести
Прости, прости, прости, прости
