Світ починався з невиспаних очей
З розгублених людей,які давно втрачали свою слабість
А попіл падає на стіл , і у згусток кави
А ми ще більше куримо , коли когось втрачаєм
як справи? там на небі хто всіх забирає
Кричали,твій корабель не допливе причалу
Твоє кіно старе, без щасливого фіналу
Ти не побачиш мене з ними,не відчуєш залу
Крізь скали, вона шукає десь його очами
Прокурені словами , чекаєм ідеали?
Рани, моя душа синонім до вокзалу
напевне з нею вже сьогодні ми чужими стали
Куда веде життя, до кінцевого фіналу?
До болю в середині, мені його так мало
Тримай мене за руку,накрийся одіялом
Мені було так мало , мені було так мало
The world began with sleepy eyes
Of the lost people who have long lost their weakness
And the ashes fall on the table and into the clot of coffee
And we smoke even more when we lose someone
What's up? there in heaven who takes away all
They screamed, your ship did not sail the jetty
Your movie is old, without a happy ending
You will not see me with them, you will not feel the hall
Through the rocks, she looks for his eyes somewhere
Smoky with words, waiting for ideals?
Wounds, my soul is synonymous with the station
we are probably strangers to her today
Where does life lead to the final?
To the pain in the middle, I miss him so much
Hold my hand, cover yourself with a blanket
I was so little, I was so little
