I
Потемніло в очах все,
світ закрився.
Відірвала від себе те,
що так мені потрібно.
Скільки горя,
скільки болю
завдала серцю твому,
стільки ж собі.
Вбий мене порви нашматки,
нашматки порви.
II
Та ти не промовиш,
не скажеш ні слова,
підеш назавжди.
Опинилось, що я ще не готова,
не йди, не йди...
пр. (2)
Та пізно...щось казати.
Та пізно...щось міняти.
Так вийшло...тільки пам'ять буде завжди кохати.
III
Можливо колись побачу очі,
усміхнені очі твої,
від щастя я заплачу,
бо ти багато значиш мені,
від щастя я заплачу,
бо ти багато значиш мені, мені, мені...
пр.(2)
Я.
Потемнело в глаза все,
Мир закрыл.
Отказался от него, что
Это так мне нужно.
Сколько горе,
сколько боли
вызвал ваше сердце,
столько.
Убей меня свиски, висит,
Выдержка свиных.
II.
И ты не говоришь,
Не говорите никаких слов,
Идти навсегда.
Нашел, что я еще не готов,
Не ходите, не ходите ...
пр. (2)
И поздно ... что сказать.
И поздно ... что-то изменить.
Оказалось ... Только память всегда будет любить.
III.
Может быть, когда-нибудь видел глаза,
Улыбаясь твои глаза,
От счастья я заплачу,
Ибо вы много знали для меня,
От счастья я заплачу,
Ибо ты много знал для меня, я ...
пр. (2)
