Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжнобіла -
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
„Гуцулко Ксеню,
Я Тобі на трембіті,
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар."
Пролетіло жарке літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
В ніч останню він прощав.
„Гуцулко Ксеню,
Я Тобі на трембіті,
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар."
Черемоша грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині,
Сумні пісню завивав:
Темная гора ночью покрыта,
Долина все затоплена,
И в нем снежная команда -
Гуцул Кшениу знал.
"Гуцулько Ксениу,
Я на Тремербите,
После одного во всем мире
Расскажи о любви.
Душа страдает,
Звук дрожания слышен,
И что сердце любит,
Для горячих языков жаруются. "
Пролетел жаркое лето,
Hutsul другой любит грудь,
И Gutulka Signoku
Вчера вечером он простил.
"Гуцулько Ксениу,
Я на Тремербите,
После одного во всем мире
Рассказывать ваше сожаление.
Душа страдает,
Звук дрожания слышен,
И что сердце любит,
Для горячих языков жаруются. "
Черемош играл волны,
Сломал глаза синий,
Только ветер на писании,
Грустная песня проклята:
