Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі лежати.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
— Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.
Vyalo zhitcheko, vyalo,
As it stood in the field,
And now it will not swing,
And will lie in the barn.
To the limit, women, to the limit,
Because my pies are in the bowl.
To the edge, women, to the edge,
Then I'll cut you a pie.
A wreath rolled across the field,
Asked the women home:
"Take me with you, women."
And bring me to the master of the barn,
For I am already in a clear field,
I heard a big wind,
From the clear sun warmed,
A small rain drunk;
Let me rest in the barn,
Until they are taken out to the field again.
