Не винен я тому, що сумно співаю,
Брати мої!
Що слово до слова нескладно складаю –
Простіть мені!
Не радість їх родить, не втіха їх плодить,
Не гра пуста,
А в хвилях недолі, задуми тяжкої
Самі уста
Їх шепчуть, безсонний робітник заклятий
Склада їх – сум;
Моя-бо й народна неволя – то мати
Тих скорбних дум.
Не должен я потому, что грустно пою ,
Братья мои !
Что слово к слову несложно составляю -
Простите мне !
НЕ радость их родил, не утешение их плодит ,
Не игра пустая ,
А в волнах скорби , замыслы тяжелой
сами уста
Их шепчут , бессонный рабочий заклятый
Склада их - печаль ;
Моя -то и народная неволя - то иметь
Тех скорбящих дум.
