Чужина
Знов наснилось село, світанкове, в тумані густому,
В тому сні я кружляла над ним угорі, наче птах,
І чому я, скажіть, так далеко від рідного дому,
І навіщо колись, так давно, заблукала в світах.
Приспів:
Чужина обнімає мене, мов нерідну дитину,
Хоч дарує тепло, але душу гірчить полином.
І у мріях, мій краю, я знову до тебе полину,
Щоб зорею зійти в тихий вечір над рідним селом.
Там стежина моя десь біжить в чисте поле далеко,
І у жито рясне синьоокі волошки сплелись,
І в задумі застиг над гніздом мій самотній лелека
І гойдаються мальви,що я посадила колись
Приспів:
Там без мене стають на крило молоді лелечата,
Одягають сади із достиглих черешень вінок.
І зітхне крадькома, у зажурі, засмучена мати,
І щоразу чекає на мій довгожданий дзвінок.
Приспів:
чужбина
Опять приснилось село, рассветное, в тумане густом,
В том сне я кружила над ним вверху, как птица,
И почему я, скажите, так далеко от родного дома,
И зачем прежде, так давно, заблудилась в мирах.
припев:
Чужбина обнимает меня, как неродной ребенка,
Хотя дарит тепло, но душу горчит полынью.
И в мечтах, мой край, я снова к тебе полыни,
Чтобы звездой сойти в тихий вечер над родным селом.
Там тропинка моя где-то бежит в чистое поле далеко,
И в рожь обильное голубоглазые василька сплелись,
И в задумчивости застыл над гнездом мой одинокий аист
И качаются мальвы, что я посадила когда
припев:
Там без меня становятся на крыло молодые лелечата,
Одевают сады с спелых черешен венок.
И вздохнет украдкой, в печали, расстроенная мать,
И каждый раз ждет мой долгожданный звонок.
припев:
