Маленький Лондон, крихітний Париж,
Покритий млою, ти тихенько спиш.
Не підберу для тебе кращих слів, |
Ти мій єдиний, найдорожчий Львів. |
Вже північ відбиває срібний бій,
А ти отут, мов місяць, мерзни й стій.
Трамвай десь там далеко заблукав, | (2)
Чомусь на мене він не зачекав. |
І знову станеться історія така,
Мене не пустиш ти до літака.
Залишу все і знов сюди вернусь, | (2)
Собі на зло і на біду комусь. |
Ой що ти робиш, любий, дорогий?
Який б не був, та все одно ти мій.
Чому ти плачеш і чому дощиш? | (2)
Який там Лондон і який Париж?
Little London, tiny Paris,
Covered with mist, you sleep quietly.
I will not pick up the best words for you, |
You are my only, dearest Lviv. |
Already the north reflects the silver battle,
And you are here, like the moon, freeze and stand.
The tram got lost somewhere far away, | (2)
For some reason he did not wait for me. |
And again the story will be like this,
You won't let me on the plane.
I'll leave everything and come back here again, | (2)
To one's own detriment and misfortune to someone. |
Oh what are you doing, darling, dear?
Whatever it is, you are still mine.
Why are you crying and why are you raining? | (2)
What is London like and what is Paris like?
