Мамочко, ненько, моя матусю,
Я ще маленьке, та маю душу.
Серце хутенько б'є кулачатком...
Як я без тебе? Як я без татка?
Я ще не вмію слова стулити -
Ані проклясти, ані простити!
Що ж ти не любиш мене ні крихти?-
Я ж за тобою не можу бігти.
Я твоя рання самотня пташка,
Крильця з пелюшок вирвати важко.
Аби розбити своє нещастя,
Я ще не вмію з гніздечка впасти.
Станеш фатоньку білу вдягати -
Я пташенятком влечу до хати.
І твоє серце хапну у жменьку -
Мучся, матусю, мучся рідненька!
А як заснете під рушниками,
Я потихеньку ляжу між вами -
Буду світити пам'яті свічку
У твою чорну шлюбную нічку.
Не відречешся кревного болю.
Я ж тобі, мамцю, витопчу долю :
Ніжками тупці, ніжками тупці -
І... простягаю до тебе руці.
Мама, Нанко, моя мама,
Я еще молод, и у меня есть душа.
Сердце встряхивает кулак ...
Как я без тебя? Как я без папы?
Я еще не знаю слово, чтобы закрыть -
Ни проклятие, ни прощай!
Что ты не любишь меня, без крошек?-
Я не могу бежать за тобой.
Я твоя ранняя одинокая птица,
Трудно понюхать крылья с подгузников.
Чтобы сломать ваше несчастье,
Я пока не могу упасть из гнезда.
Вы станете белым фарманом, чтобы носить -
Я цыплят, чтобы пойти в дом.
И ваше сердце - это HAP в горстке -
Пытки, мама, мучил!
И когда вы попадаете под полотенца,
Я медленно лежу между тобой -
Я буду светить память свечи
В твоем черном браке вечером.
Вы не отказатесь от боли затвора.
Я, моя мама, у меня будет судьба:
Ноги тупого, ноги тутки -
И ... я обращаюсь к тебе.
