В мріях я була завжди твоя,
В мріях ти завжди був мій,
Та часу течія, нестримна течія
Змела сліди тих мрій в душі моїй.
Зникло наше бути чи не бути,
Ген за гори з журавлями одпливло,
І тепер не знаю, як забути
Те, чого ніколи не було.
Щирий сміх торкався вуст твоїх,
Щирий сміх, як перший сніг,
Та днів нестримний біг, та днів нестримний біг
Змести повік не зміг той перший сніг.
Зникло наше бути чи не бути,
Ген за гори з журавлями одпливло,
І тепер не знаю, як забути
Те, чого ніколи не було.
В мріях я була завжди твоя,
В мріях ти повік був мій,
Та часу течія, нестримна течія
Лишила давній біль в душі моїй.
Зникло наше бути чи не бути,
Ген за гори з журавлями одпливло,
І тепер не знаю, як забути
Те, чого ніколи не було.
В мечтах я всегда была твоя
В мечтах ты всегда был мой
И времени течение, неудержимая течение
Смела следы тех мечтаний в душе моей.
Исчезло наше быть или не быть,
Ген гор с журавлями одпливло,
И теперь не знаю, как забыть
То, чего никогда не было.
Искренний смех касался уст твоих,
Искренний смех, как первый снег,
И дней безудержный бег, и дней безудержный бег
Смести век не смог тот первый снег.
Исчезло наше быть или не быть,
Ген гор с журавлями одпливло,
И теперь не знаю, как забыть
То, чего никогда не было.
В мечтах я всегда была твоя
В мечтах ты век был мой
И времени течение, неудержимая течение
Оставила давний боль в душе моей.
Исчезло наше быть или не быть,
Ген гор с журавлями одпливло,
И теперь не знаю, как забыть
То, чего никогда не было.
