Скажи, чому нам випала розлука,
Чому любов надій не подає?
Немов стріла з натуженого лука,
Розлука в серце вдарила моє.
Відійшла, як луна,
Відійшла, відшуміла весна,
Де ми були, де нас розлука розвела,
Полинова межа
Поміж нами у даль пролягла,
Стала раптом чужа
Та надія, що в серці була.
Я в розлуці тужу,
Я з розлуки біжу за межу,
До тебе стежка, наче жалібна струна...
Даленіють літа,
Даленіє кохання весна,
Ти для мене, як та
Невловима далека луна.
Мені тебе докликатись несила,
Тобі мене не ждати на поріг.
Вже та весна, яка нас розлучила,
З осінніх не повернеться доріг.
(Слова: Михайло Ткач
Музика: Ігор Поклад)
Скажите, почему мы выпали из разделения,
Почему любовь к надежде не подчиняется?
Как будто стрелка из усталого лука,
Разделение в сердце ударило мое.
Отодвинулся как луна,
Ушел, подсасывался весна,
Где мы были, где мы развели нас,
Выручка
Нами в Дал пролился,
Стал внезапно иностранным
И надеюсь, что в сердце было.
Я в разделении так
Я от нарушения бега на пределе,
Вам след, как простая струна ...
Унижать лето,
Дело в любви весна,
Вы для меня, как и
Одиннадцать луна.
Я перезвоню,
Вы не идете на порог для вас.
Уже и весна, которая расставила нас,
Дороги не вернутся с осени.
(Слова: Михаил Ткач
Музыка: Регистрация игры)
