Слова Юрія Рогози
В царстві бездушному, в мороці ночі,
Де безнадія розвісила гасла
Знала душа, що не бачили очі
Свічка не згасла, свічка незгасла.
Жах перетворював серце на камінь,
Попіл минулого вітер розвіяв.
Долі людські обпливали свічками
Та незгасала січка надії.
Часом до болю у чорнім полоні
Серцю хотілося світла бувало
Та наболілі народні долоні
Як таємницю свічку ховали.
Щоб не загубити надію даремно,
Щоб хрестоносці зловісної сили
В серці народнім ту свічку таємну
Не роздивились, не загасили.
Диво із див, що у мороці темнім
Де панувала засліплених каста
Біля твоїх авторів моя земле
Свічка не згасла, свічка не згасла.
Зараз розвиднілось в світі широкім
Тільки я прошу вас люди будь-ласка
Хай і надалі небачена оком
Свічка священа світить незгасне.
--------------------------------------------------------------------------------
Words of Yuri Rogoza
In the kingdom of the soulless, in the darkness of night,
Where despair hung slogans
The soul knew that the eyes did not see
The candle did not go out, the candle did not go out.
Horror turned the heart to stone,
The ashes of the past were blown away by the wind.
Human destinies were flooded with candles
And the blaze of hope did not go out.
Sometimes to the pain of black captivity
My heart wanted light
But people's palms hurt
The candle was hidden as a secret.
In order not to lose hope in vain,
To the crusaders of sinister power
In the heart of the people that secret candle
Did not look, did not extinguish.
It is a miracle that it is dark in the dark
Where the blinded caste ruled
My land is near your authors
The candle did not go out, the candle did not go out.
Now it has dawned on the world wide
Only I ask you people please
Let it continue to be unseen by the eye
The sacred candle shines unquenchable.
--------------------------------------------------- ------------------------------
