Музика Юрія Пересунька
Слова Василя Симоненка
Ти скажи хіба не фантастично,
що у цьому хаосі доріг,
під суворим небом, небом вічним,
я тебе зустрів і не зберіг?
Під суворим небом, небом вічним,
я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я – це вічне як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
буду я приходити до тебе
і до інших йтимуть горді ти
буду я приходити до тебе
і до інших йтимуть горді ти
Як це все буденно, як це звично
Скільки раз це бачила Земля
Але ми з тобою, ми не вічні,
Ми з тобою: просто ти і я.
І тому для мене так трагічно,
те що ти чиясь, а не моя.
Те що ти чиясь, а не моя.
Те що ти чиясь, а не моя.
Музыка Юрия Пересунько
Слова Василия Симоненко
Ты скажи разве не фантастически,
что в этом хаосе дорог,
под строгим небом, небом вечным,
я тебя встретил и не сохранил?
Под строгим небом, небом вечным,
я тебя встретил и не сохранил?
Ты и я - это вечное как и небо.
Пока мерцать миры,
буду я приходить к тебе
и к другим идти гордые ты
буду я приходить к тебе
и к другим идти гордые ты
Как это все обыденно, как это обычно
Сколько раз это видела Земля
Но мы с тобой, мы не вечны,
Мы с тобой: просто ты и я.
И поэтому для меня так трагично,
то что ты чья-то, а не моя.
То что ты чья-то, а не моя.
То что ты чья-то, а не моя.
