Це трапилося однієї весни
Йшов березень року чотирнадцятого
Країна стояла на порозі війни
Як майже сто років тому
Тисяча дев'ятсот вісімнадцятого
Ми відзначали двохсотріччя Шевченка
Історія має глибокі коріння
Північний брат прийшов із війною
І моїх очей торкнулось прозріння
Кобзар! Ти був правий
Попереджав, а ми й не чули
Стільки болю, стільки страждання
А ми забули. Геть все забули
Кобзар! В твої часи
Годі було сподіватись долі ліпшої
Та після того, як ти підеш
Станеться найстрашніше
Голодомор! Друга світова!
Репресії, тюрми, мир на межі з війною
Знаю тебе, ти напевно б заплакав
Але заплакав власною кров'ю
Душі невинні, загубленні й нині
Світом зайнявшись, у небо піднявшись
Летять. Серед пташиних зграй
Білі лелеки. Близькі й далекі
Марніють із часом у край
Ти їх пам'ятай, хоча б пам'ятай
Кобзар! Тепер я знаю
Який зміст для всіх ти нас маєш
Незламна людина і відвертеє слово
Перемагають і царів і неволю
Було так просто в житті все мати
Угодне для когось зрідка писати
Але ж ти інший, побив усі глеки
Одна із наших безвинна лелека
Душі невинні, загублені й нині
Світом зайнявшись, у небо піднявшись
Летять. Серед пташиних зграй
Білі лелеки. Близькі і далекі
Марніють із часом у край
Ти їх пам'ятай, хоча б пам'ятай
Підіймаючись вгору
У вирі безодні
Складаючи іспит життя
Цілую вічність
Летять
Озирнись і послухай
Тамуючи подих
Крізь аркушів пожовклий пил
Німі лелеки
До тебе кричать
Не побачити
Просто відводячи погляд
Так як є
Це все залишити
Не пробачити
В першу чергу себе
Нам з тобою з цим залишається жити
Нашим дітям із цим залишається жити
Это случилось одна весна
Был марш года четырнадцатого
Страна стояла на пороге войны
Почти сто лет назад
Тысяча девятьсот восемнадцатых
Мы отпраздновали два года Шевченко
У истории есть глубокие корни
Северный брат пришел с войной
И мои глаза коснулись понимания
Кобзар! Ты был прав
Предупреждают, и мы не слышали
Столько боли, столько страданий
И мы забыли. Они все забыли
Кобзар! По твоему времени
Это не было надеяться на судьбу лучшего
И после того, как вы уйдете
Это случится худшее
Голод! Второй мир!
Репрессии, тюрьмы, мир на грани войны
Знай тебя, ты бы, наверное, плакал
Но он плакал своей собственной кровью
Души невинные, потерянные и теперь
Мир помолвлен в небе
Летать. Среди птиц
Белые аисты. Близко и далекий
Просыпаться со временем к краю
Вы помните их, по крайней мере, помните
Кобзар! теперь я знаю
Какой контент для всех у вас есть
Неукротимый человек и появившее слово
Выигрывает как королей, так и плен
Это было так просто в жизни все
Радует кому -то время от времени писать
Но ты другой, бей все кувшины
Один из наших невинных аибов
Души невинные, потерянные и теперь
Мир помолвлен в небе
Летать. Среди птиц
Белые аисты. Близко и далекий
Просыпаться со временем к краю
Вы помните их, по крайней мере, помните
Забираясь наверх
В пропасти
Прохождение жизни жизни
Я целую вечность
Летать
Смотреть и слушать
Укрощение
Через листы пожелтевшей пыли
Тупые аисты
Они кричат тебе
Не вижу
Просто смотрю
Как это есть
Все осталось
Не прощай
Прежде всего
Мы остаемся с вами с этим
Наши дети остаются с этим
